Я не самотня й не чиясь, лишень свого народу.
Не буду бідкатись і скаржитись на долю.
А тим, хто заглядається на мої межі й вроду,
слід зрозуміти—мій народ завжди за Волю.
Знайте: всі території мої—ліва і права.
Поразки й помилки були, на них вчимося.
Моє багатство—невмируща українська слава,
яку здолати жодному ще не вдалося!
Від друзів-недругів не раз відчула злії жарти.
Доводилось часом з ножем у спині мліти.
Та поки є така міцна, надійна варта,
народ мій рідний, запевняю: буду жити!
Монолог Украины
© Copyright: Алина Мозжерина, 2020
Свидетельство о публикации №120032508853
Свидетельство о публикации №120032508853
Рецензии