Пташина сіла в нас на підвіконні
Бо голоси почула наші віддаля
Напевно ми були їй не сторонні
Розмова наша птаху забавля
Дивилася на наше метушіння
Прозорим світлим поглядом весни
А на вікні фіранка , як кружіння
У такт всьому , де подих новини
Співати пташка та не поспішала
Бо на меті послухати нас мала
А ми уперто все ж не помічали
Як китиці берези зеленіють
А відголоски зимні вже німіють
І як тепла у душах наших мало
***
© Copyright: Лариса Опанасенко, 2020
Свидетельство о публикации №120032504486
Свидетельство о публикации №120032504486
Рецензии