Опять почему-то весну вспомню я... Ирина Боговина

Ирина Боговина
http://www.stihi.ru/2020/03/24/9469

                ***
Знов, чомусь, згадалась з дитинства весна,
Як йшли шкільним садом вдвох з Ніною з школи,
Дорога додому була в нас одна,
Чудова погода, веселі розмови...
Ще здалека галстуки квітли, мов мак,
Кумач той щоденно до школи носили,
То був в школярів найпочесніший знак,
На сонці яскраві кінці аж горіли...
Якщо хто безгалстука в школу прийшов,
Писав керівник зауваження учню,
Пояснення зайві-шукав, не знайшов,
Тримай з поведінки знов двієчку влучну...
Та це не про нас, всі дівчатка охайні,
Біленькі манжети, мов сніг, комірець,
В порядку книжки, їм докори всі зайві,
В них завжди є ручка, і є олівець...
Я й досі неначе тим садом іду,
Цвітуть скрізь дерева, світ наче сміється,
Птахи в вітах свищуть, скрізь бджоли гудуть,
Проміння ласкаве крізь ситечко ллється...
І радо, і дивно в обох на душі,
Читаєм Тичини, Сосюри вірші,
І вітер несе наші ноги додому-
Без хвилі турбот, без ніякої втоми...
Знов, чомусь, згадалась з дитинства весна,
Як йшли шкільним садом вдвох з Ніною з школи,
Дорога додому була в нас одна,
Чудова погода, веселі розмови...
***

****************************************

***

Опять почему-то весну вспомню я,
Когда шли из школы с подружкой мы садом,
Дорога домой у нас с Ниной одна,
Погода  такая, что лучше не надо...

И галстуки наши цвели, точно мак,
Кумач, как обычно, мы в школу надели,
Для школьников это - почётнейший знак,
Концы его ярко на солнце горели...

А если без галстука в школу пришёл,
Учитель писал в твой дневник "осужденье",
Излишни  отмазки – искал, не нашёл,
Держи, милый, двоечку по поведенью...

Девчонки опрятно одеты, у нас
Манжеты, как снег... Воротник - даже лучше,
В порядке все книжки, с собой карандаш
Заточенный есть, линейка и ручка...

Как будто тем садом иду до сих пор,
Цветут  везде вишни, мир словно смеётся,
Свистят в ветках птицы,  заботы у пчёл,
Сквозь ситечко нежное солнышко льётся...

И радостно-странно на сердце у нас,
Читаем  мы хором  Сосюру, Тычину,
И ветер  несёт наши ноги сейчас
Без   спешки,  усталости... нету причины...

Опять почему-то весну вспомню я,
Когда шли из школы с подружкой мы садом,
Дорога домой у нас с Ниной одна,
Погода  такая, что лучше не надо...
***