Коханнячко моє, як та пір’їнка,
Воно таке, як сонечко у небі!
Зізнаюся, що я щаслива жінка,
Бо ж не сама, коханому так треба!
Він так мене цілує… Й я цілую!..
Ми мрійники і віримо: все вдасться!
На відстані його серденько чую,
І він моє – у цьому наше щастя!
Як слів нема – то розмовляють очі,
Майстерно розуміють кожен подих,
Без дотику знімають біль жіночий…
І ніби благодать небесна сходить!
Кохаємось і дякуємо Богу
За ту любов, що в серці кожен має,
Що з нами відправляється в дорогу,
І в цій дорозі нас охороняє!
23.03.2020.
Наше щастя
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2020
Свидетельство о публикации №120032310019
Свидетельство о публикации №120032310019
Рецензии