Не викидай мене за вікно.
В плинність надій, бо там темно и холодно.
Ми тут давно і мені все одно:
Жити наповну, безглуздо, не соромно
Не поглинай мене в марність буття,
Знаю, нас всіх остаточно пошкоджено.
Це не причина піти в забуття,
Стежок навколо багато не ходжено.
Не розривай мені душу навпіл.
Все стане краще колись, треба вірити.
Все перемелеться в попіл та в пил.
Встигнемо яму собі під могилу ще вирити.
Не відпускай мене, міцно тримай.
Ми ще живі, та щасливі, як вміємо.
Ще не досягнутий наш небокрай.
Просто не нехтуй відвертими мріями.
***
© Copyright: Дарина Рыжкова, 2020
Свидетельство о публикации №120032207081
Свидетельство о публикации №120032207081
Рецензии