Сергий Жадан - Старый кот и ангелы божьи

И вот добралась старость и до старого кота,
поскольку у кота были достаточно преклонные года,
и потерял кот аппетит, начал бояться высоты,
и вообще - вы же знаете, какими печальными бывают старые коты.

И тогда пришли к коту ангелы божьи в субботу,
прямо с утра пришли, чтоб поскорее исполнить свою работу,
постучали учтиво, посбрасывали обувь у дверей
и говорят ему: давай, котик, рассказывай о жизни своей.

Рассказывай, чем при жизни занимался ты,
что о тебе потом расскажут друзья-коты,
что вспомнят о тебе соседи, знакомые, семья,
чем им запомнится кошачья жизнь твоя?

Ну что? - Говорит кот. - Преимущественно я спал.
На кое-какие делишки, конечно, потратил запал,
но преимущественно я все же спал,
___________________________если говорить на чистоту.
Честно спал, как и надлежит коту.

Не посадил дерево, не построил дом.
Не сильно об этом и жалею притом.
Знал, что все пройдёт, все суета сует.
Есть, правда, дети - но у кого их нет?

А так, дорогие мои ангелы, я отдыхал в основном,
дремал, сопел, клевал носом, просто забывался сном,
переворачивался с боку на бок, со спины на живот, как умел.
По-видимому, пока я спал, мир измениться успел.

Да нет, - отвечали ангелы, - если честно, то всё также на свете,
мир особенно и не изменился: по прежнему веселятся дети,
новости также грустны, а деревья по-прежнему смотрят на всех с высоты.
Главное, что не изменились вы - коты.

И дальше полеживайте, мурлыкайте, спите себе, хоть бы что!
Все уже давно миновало, а что не миновало - минует и то.
Будь здоров, котик, спи себе, накрывшись хвостом.
Всю жизнь, - сказал ангел, надевая ботинки, -
всю жизнь мечтал быть котом.

СЕРГИЙ ЖАДАН
Перевод Дениса Говзича

И ОРИГИНАЛ

І ось прийшла старість до старого кота,
оскільки в кота були доволі серйозні літа,
і втратив кіт апетит, почав боятися висоти,
і взагалі – ви ж знаєте, які печальні бувають старі коти.

І тоді прийшли до кота янголи божі, прямо зрання,
знайшли час прийти до кота суботнього дня,
постукали чемно в двері, поскидали взуття,
і говорять йому: давай, коте, розповідай про своє життя.

Розповідай, чим за життя займався ти,
що про тебе потім розкажуть друзі-коти,
що згадають про тебе сусіди, знайомі, сім’я,
чим їм запам’ятається котяча доля твоя?

Ну що? - Говорить кіт. - Переважно я спав.
У мене, звісно, було трішки справ,
але переважно я все ж таки спав,
                якщо говорити на чистоту.
Чесно спав, як і належить коту.

Не посадив дерево, не збудував дім.
Не сильно за цим і шкодував, утім.
Знав, що все марнота марнот, що все мине.
Є, щоправда, діти – але це діло таке, наживне.

А так, дорогі мої янголи, я переважно відпочивав,
дрімав, куняв, клював носом, просто десь ночував,
перевертався з боку на бік, зі спини на живіт.
Мабуть, доки я спав, устиг змінитися світ.

Та ні, - відповіли янголи, - якщо чесно – то ні,
світ особливо і не змінився: новини так само сумні,
діти так само веселі, дерева продовжують рости.
Головне, що не змінилися ви – коти.

Спите собі, дрімаєте, вилежуєтесь, мурчите.
Все вже давно минуло, а що не минуло – мине і те.
Будь здоров, коте, спи собі, накрившись хвостом.
Все життя, - сказав янгол, взуваючись, -
все життя мріяв бути котом.

Сергій Жадан

А теперь познакомимся с переводом стихотворения Лины Костенко
http://www.stihi.ru/2020/03/19/4118

Художник Владимир Румянцев