Людмила Юферова. А в небе тучи-кони...

Автор: Людмила ЮФЕРОВА, Украина
страница автора http://www.stihi.ru/avtor/lyudayuferova
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА

***

Кот белый подметает всё хвостом:
Вчерашний снег, как беды, что минули…
И ломтем дыньки месяц над селом
Стекает воском в хаты, все уснули.

А в небе кони тучами летят –
Так, что душою слышу звон подков я…
И мне бы с ними в неба благодать,
Но затеряться не дают оковы.

Не одарил вниманьем ни один…
Торопятся в серебряные дали –
Таков ход времени, со мною сплин,
Что пылью мнится в проблесках печали…

Смахну усмешку бледною рукой,
И вот уж мысли-кони ускакали…
Но так же светит месяц надо мной
На черно-синем фоне, манит в дали.
---

Оригинал

А в небi конi хмарами летять...

Ще білий кіт розпушує хвостом
Вчорашній сніг, як прикрощі минулі...
Як скибка диньки, місяць над селом
Стікає воском на хатки поснулі...

А в небі коні хмарами летять –
Аж у душі видзвонюють підкови.
Візьміть мене у синю благодать
І загубіть в безмежжі випадково!

Та ні, не зупинився ні один...
Всі пролетіли у сріблясті далі –
Чи коні, чи потужний часоплин,
Здійнявши пил і розблиски печалі...

Втирає усмішку бліда рука,
І мчать думки, що коні неприпнуті...
І тільки місяць воском обтіка
В небесній чорно – синій каламуті...