Ми зустрiнемось?
Обійми мене так, як ніхто і ніколи не обіймав. І скажи щось на вухо, тільки пошепки, щоб я почула. Ти мене двадцять років тому ще не чув і не знав. Але доля збагнула, що нам треба, мабуть, зустрітись. Поетичні рядки об'єднали всі наші думки. І мені захотілось писати вірші про кохання. Акмеїзм, символізм, авангард, футуризм, романтизм. Я люблю поринати в цей світ невмирущий. Я вдихаю поезію, ніби повітря життєве. І для мене вона неймовірна, безцінна. Ти навчив мене вірші сприймати, як скарб і як долю. Мені хочеться дихати тільки тобою. Ми так схожі, і в нас так багато спільного. Адже ти любиш книги, поезію, музику. Я вже скучила. В цьому нічого дивного. Ми зустрінемось? Скажи мені місто і вулицю... 04. 02. 2020
© Copyright: Татьяна Алексеева 17, 2020
Свидетельство о публикации №120032006500
Свидетельство о публикации №120032006500
Рецензии