Холодно, зимно у хаті навпроти,
Паморозь вкрила і стіни, й вікно...
Кішка муркоче, пухнаста на дотик, -
Наче мольфарка, кличе тепло...
В хаті, що справа – лагідне літо:
Пахнуть троянди, лілеї, бузок,
Птахи щебечуть і радісні діти,
Скільки до хати прямує стежок!
Поряд в сусідів весна аж бушує-
Злива кохання та сонячний спів,
В хаті цій, навіть, гардина танцює,
Сміх у вікно залюбки залетів!
Сіють дощі самоту та печалі -
Зліва у хаті - осіння пора...
Дні прохолодні дзенять, мов кришталі..
Визирне сонце - то правда чи гра?
Хата-сирітка, в ній вибиті вікна -
Там не живе, видно, жодна душа?
ВОрони крячуть. Лиш жалібно хвіртка
квилить і память мою воскреша...
Вулиця
© Copyright: Валентина Козачук, 2020
Свидетельство о публикации №120031907933
Свидетельство о публикации №120031907933
Рецензии
Точно и убедительно написано о заброшенных деревнях. С Уважением,
Евгений Прохоров 6 21.03.2020 13:17 • Заявить о нарушении
Евгений Прохоров 6 21.03.2020 13:17 • Заявить о нарушении
Спасибо, и деревнях, и о людях...
Всё начинается и заканчивается)
Всего доброго, Евгений!
Валентина Козачук 24.03.2020 12:12 Заявить о нарушении
Всё начинается и заканчивается)
Всего доброго, Евгений!
Валентина Козачук 24.03.2020 12:12 Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.