Майбутнi перспективи - про смiття i сучасну мораль

«Я патріот!!!
Хай живе Батьківщина!», -
Якось кричав…,
На майдані, Іван!
Із банкою пінного…,
Може й не пива…!
Та пакети, від «чіпсів»,
Завзято  «шпуляв»  (кидав)…

А з ним молодь скандує:
«Країна…! Країна…»!
Пісні заморські…,
Зі сцени, звучать!
П’ють із «горла’» всі…-
За… Маму свою, за родину!
Пляшки…, під ногами,
Постійно тріщать…

«Хай віками стоїть!
Хай цвіте, зеленіє…»,-
Натовп святкує…, горлає Іван.
З цим гаслом яскравим скінчились,
Аж вранці…, 
В цікавих розвагах  -  свята!
Той майдан залишили в смітті…,
«По коліна»,
Та вже діла нікому
До цього нема…

Роз’їхались всі…,
«На пікнік…», на природу…,
«Патріоти» свідомі…,
У різні кутки!
Гуляють…, радіють
І вдень і вночі!
Підіймають тости…,
А за що? Невідомо…!
Ллється горілка…,
Рікою, в чарки…

Там і Іван…,
Все дівчат розважає…!
Біцепси мужні такі!!!
Та біда в головах…,
Бо лишили вони за собою…,
На батьківській…, священній Землі,
Купи сміття!!!
Величезні…, страшенні…,
Хай і кричали…,
Що люблять її…

Запаскудили все навкруги,
Що можливо…,
Ріки, ліси та степи!
Один бруд…,
Вздовж стежинок,  -  рясніє !
Замість квітів…,
У «чистому» полі сіріють –
Пластик…, пакети,
Стакани, пляшки…

Та щоб не казали…,
Усі ці «Івани»,
Не вірю байкам…
Та базікам отим!
Про любов…,
До Вітчизни своїй, - особливу!
Коли зневажають… -
Свій спадок…
Й культуру…,
Від пращурів наших…,
Славетних дідів…

Тож плюють у колодязь…
Криштальний…, з водою!
Бо пусто…, брехливо…,
Немає нічого в убогій душі!
До  Нені  -  Руси,
До Святій України!
Як що Землю…,
Свій край  -  забруднили!
Створили із нього
Великий смітник…

16 березня, 2020 рік
Шановні читачі! На фото купи сміття після свят у місті Франківську. Але це мерзенне явище стало нормою життя по всій Україні…
Боже! Спаси та збережи нашу Святу Українську Землю - від сміття, бруду та дурних нікчем…