В тиши больницы. Валентина Козачук. с украинского

Під ковдрою лікарняного ліжка
Дурниці лізли в голову про все,
Що робить зачіску собаці кішка,
А сірий слон гуляє по шосе.

Кульбабки аплодують  вітру,
Бо хочуть швидше полетіти в небо,
Що десять  кілограмів в півлітрі,
Що зорям підростати також треба

Про те, що у Землі широкі стегна,
А коси - то дерева у лісах,
Що після дня  приходить нічка древня
Під шум дощу чомусь на каблуках...

Ця маячня чудес смішних і диких
Народжувало знов серцебиття
І кожен раз мені казало: -"Дихай!
Живи, побудь, не йди у небуття!"...

Под одеялом больничной койки
Всякие глупости лезут в голову.
Собака причёску делает кошке,
Слона по шоссе прогнали голого.

Цветы раскрыли свою палитру,
Стремятся к небу пока не поздно,
Что десять кило вместили в поллитра,
И подрасти не мешает звёздам.

Что у Земли широкие бёдра,
А косы - это деревья в лесах,
Что после дня ночь приходит бодро
Под шум дождя на смешных каблуках...

Этот бред, возникший в тиши,
Вновь рождает сердцебиение
И каждый раз говорит: "Дыши!
Живи, побудь, не впадай в забвение!...