Анатолію Горовому
І щирий, і наївний - мов дитя.
Ідеї фонтанують - мимохіть.
Твоїх картин свідоме каяття,
то погляд давнини тисячоліть.
Прихованих - не маєш почуттів,
нестриманість - зненацька промина
і вибухає на межі світів
яскравих фарб співзвучна глибина.
Що не переболіло - відпусти!
Думок, на згарищі, чорніє ліс,
а пагони гіркої самоти -
як сталактити виплаканих сліз.
Сестрою одинокості - печаль
за тим, що втратив, що не віднайшов.
Ховається між голосних мовчань
довірлива, невичерпна ЛЮБОВ
до дня і ночі, сонця, до життя,
до жінки - хай нуртує і п'янить!
Твоїх картин свідоме каяття,
то погляд давнини тисячоліть!
Портрет художника
© Copyright: Вера Свистун, 2020
Свидетельство о публикации №120031804940
Свидетельство о публикации №120031804940
Рецензии
Приєднуюся!!!! З наступаючим Великднем, Віра! Наталія
Попова Наталия Борисовна 18.04.2020 13:01 • Заявить о нарушении
Попова Наталия Борисовна 18.04.2020 13:01 • Заявить о нарушении
Дякую, Наталочко, за відгук і поздоровлення! НАВЗАЄМ!
Вера Свистун 18.04.2020 22:27 Заявить о нарушении
Вера Свистун 18.04.2020 22:27 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.