Щось ба зі мною не стало, та станеться...
Десь посивію, а десь відімру...
Буду обранцем...
А, може, обраницю
втрачу, шукаючи риму сиру...
Щось ба зі мною не є, але скоїться...
Зранку прив’яну, а ввечері знов
знатиму те, що, напевно, загоїться
чимось байдужим, так схожим на кров...
Щось ба зі мною було, і повториться...
Єва... Адам... Мить спокуси... Зима...
Серце з душею на біль перетворяться,
врешті дізнавшись, що духу нема...
На перетинi подихiв
© Copyright: Александр Ноцкий, 2020
Свидетельство о публикации №120031801764
Свидетельство о публикации №120031801764
Рецензии