Изяслав Романовский. Так бывает иногда. Рус. Бел
В тишине рассветных снов
Постучится сквозь года
В сердце давняя любовь.
На тропинках нет следов,
Много там прошло дождей.
Потеряли мы любовь
У высоких тополей.
Никому не объясним,
Как дороги разошлись.
Думали, любовь, как дым,
Оказалось, на всю жизнь
Так бывае часам
Так бывае часам тады:
У цішыні світальных сноў
Пастукаецца скрозь гады
Ў сэрца даўняя любоў.
На сцяжынках няма слядоў,
Шмат там прайшло дажджоў.
Страцілі мы любоў
Ля высокіх таполяў.
Што тлумачыць усим тым,
Як дарогі разыйшліся.
Думалі, каханне, дым,
Апынулася, на ўсё жыццё
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №120031801667