Война собирает дань - Людмила Юферова

вольный перевод с украинского
стиха Людмилы Юферовой
"Яке страшне війна збирає мито!",
источник здесь:
http://www.stihi.ru/2020/01/05/8264



Проблемы за край неба перешли.
Раздул в селе огни двурогий месяц.
Не сходит пятый год война с земли.
Боль в каждом сне тревоги кашу месит.

Не спит село, расстроено село.
На речке ходят тени над водою.
Вчера к нам с вестью горе вновь пришло:
девятый наш земляк не встал из боя.

Явилось горе к Ганне на порог.
Война так мерзко дань свою взымает!
Согнулся ясень, и орех засох.
Как с горем жить вдвоём, она не знает.

Девятый двор замолк от горя тут.
Девятая уж мать здесь в чёрных платьях.
Селяне здесь с войной господ клянут.
И в гневе так сильны людей проклятья!



       Яке страшне вiйна збирає мито!

Задмухав місяць у селі вогні,
Пішли проблеми аж за небокраї,
Та копошиться біль у кожнім сні –
Війна вже п’ятий рік не засинає.
 
Дріма село, засмучене село,
На річці тіні ходять над водою…
Учора горе звісткою прийшло:
Земляк дев’ятий не вернувся з бою…
 
Усілось горе в Ганни на поріг.
Яке страшне війна збирає мито!
Згорбатів ясен і закляк горіх…
Як їй тепер удвох із горем жити?
 
Дев’ятий двір в Андріївці змарнів,
Дев’ята мати носить чорне плаття…
Клянуть селяни і війну, й панів –
Які ж потужні ті людські прокляття!