Старі, похилені хати
стоять одні,
всі в бур’яні,
давно їх кинули усі.
Господарі вже повмирали,
а молоді повиїжджали
до ліпших місць,
до кращих міст.
Ви одинокі,ви забуті,
ви є нещасні і прикуті
до цього місця,
назавжди….
Тут ви закінчите життя,
колись веселе і робоче
і тепле, певне,від людей
і печі,яка у вас щоночі
топилася і обігрівала,
до себе кликала,збирала
великі сім’ї і родини,
на різні празники й гостини.
Це все було,
це все минулось
і зараз сумом обернулось
для вас і вашого подвір’я.
Минає час і вас нема…
Ви повністю вже розвалились,
або ж знесли вас
і усе звільнили
для нового будинку,
для нових людей,
для нового життя,
і для нових гостей.
Старi хати
© Copyright: Наталия Ехлакова, 2020
Свидетельство о публикации №120031603916
Свидетельство о публикации №120031603916
Рецензии