Весняний етюд

Весна як жінка із слізьми і сміхом,
То посміхнеться, то поллє дощем,
А то сипне на цвіт колючим снігом.
Так захотіла. От вам і усе.

Весняне сонце хоче світ зігріти,
Та тут весна вже хмари наганя,
Все навпаки і бавляться як діти,
Хто головніший сонце , чи  весна?

А то розплачеться, розпустить коси,
Коли землі так хочеться тепла.
Назавтра на траві весняні роси
І вже стоїть погода золота.

Ну що робити з нею, хто підкаже?
Не передбачена вона, якась своя.
Душа моя від неї все ж співає,
Бо з нею вся природа ожива.


Рецензии
Очень красиво! Пусть Душа поёт!
Вдохновения Вам и всего самого Доброго!

Эльвира Рейнке   23.04.2020 15:12     Заявить о нарушении