Попри любов твою, шануй мене.
Мені нічого більше не потрібно:
лиш вірити, що я – єдина, рідна
і що твоє кохання не мине,
твоє кохання не потоне в мить
нищівного і злого божевілля,
коли відчуження вкриває хвиля,
і вже від слів твоїх душа болить.
Попри любов твою, мене шануй,
вшанована – віддам тобі всі сили,
в твоїй повазі стільки щастя, милий,
що я стократ повагу поверну...
Попри любов твою, шануй мене
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120031400843
Свидетельство о публикации №120031400843
Рецензии
