Хоча б на мить тебе обняти
І відпустити знов туди
В безмежне небо, де лиш спокій
Царює мирно в висоті.
Хоча б на мить тебе спитати,
Чому так рано ти злетів
У синьокий світ безсмертя,
Де ллються янгольські пісні.
Чому залишив тільки спомин
І невгасимий сум душі,
Чому так швидко в теплу осінь
Тебе у вічність повели.
Хоча б побачить твої очі
В завісі хмар повільних тих
І запитати їх, як можна
Тебе у вічності знайти.
4 липня 2014 рік.
Дорогому батьку Штефан Анатолiю Федоровичу
© Copyright: Инна Штефан-Токич, 2020
Свидетельство о публикации №120031305195
Свидетельство о публикации №120031305195
Рецензии