Дорога до дому С переводом на русский
Кленів і старих каштанів,
Поміж листя сонні феї
Щось шептали на світанні.
Йшла зі школи: пахли квіти,
Дивовижні співи птахів, -
Не було у всьому світі,
Найпрекраснішого шляху!
При дорозі стайня - коні,
Мій улюблений кінь Дарій!
Свіжий хліб бере з долоні,
І в обох нас очі карі!
Заплітала стрічки в гриву-
Приземлявся тихо вечір.
Я була така щаслива
В тій порі своїй малечій.
Скільки років мошкарою
Закружляло в синь далеку!..
А дорога ця до дому,
Ще не канула у Лету!
Перевод Григория Пономарчука:
Раньше здесь была аллея
Старых клёнов и каштанов,
И шептались сонно феи
Среди листьев утром рано...
А потом домой из школы
Нас кружили ароматы...
Василёчки никли долу,
Светом солнечным объяты.
И конюшня у дороги -
Друг меня увидит сразу:
Свежий хлебушек с ладони... -
Мы с ним оба кареглазы.
Я вплетала ленты в гриву,
Опускался тихо вечер...
И была я так счастлива
Молчаливой этой встречей.
Сколько лет уж откружило...
И дорога та далёко,
Но молчанья эти живы
В памяти моей глубокой...
Свидетельство о публикации №120031300134