Не сумуй...
Не сумуй душа, не треба,
сліз достатньо у житті,
що ідуть дощем з під неба
від брудної самоти.
Це буває, коли осінь,
листопадово шумить
поки з нею сива просинь
з вітром жалібно скимить.
А тому, душа, не треба
сумувати день і ніч,
нащо ця тобі потреба
з нею бути віч на віч.
Не лякай мене журбою,
а мершій крокуй у спів,
щоб він був завжди з тобою
серед лагідних дощів.
Восени вони плакучі,
це знайомо з давних пір...
Ой, летять... Усі пекучі,
на білесенький папір.
березень 2020
Свидетельство о публикации №120031310073
Дякую
Я ніби
заглянув до раю
де душі живуть
в самоті ...
Себе ,
я дуже караю,
що я
не на рідній землі...
О Боже,
тебе я благаю
дай миру
моїй ти землі...
Анатолий Бирюков 3 02.02.2024 19:55 Заявить о нарушении
*
З великою повагою до Вас!))..
Виктор Плут 02.02.2024 21:59 Заявить о нарушении