Не моя вина
Немає в тім вини моєї,
Що спливли роки до сивин,
Біда обох, завії,
Що промайнули між родин.
Не у той час, не в тім садочку
Зустрів тебе я по весні,
Не так гайдали вдвох кладочку,
Що річка знесла восени.
О, що ж робити?.. Не питай…
Роки минули, а билинки
У серці міцно залишай,
З очей зітри гіркі сльозинки.
Не знаю сам... Ніхто не зна,
Що було з нами? Поки...
Ходила десь ота весна,
А час забрав з собою роки...
Тепер немов то сум чи сміх?
А може, крики, біль так стогне?
Лише туди я, мабуть, встиг,
Де пломеніє вогник.
Він у душі пече і гріє
Весь спогад… мріяну любов,
Яка і досі ніжно лине
І зве мене до себе знов.
Тому хай буде те, що буде,
Забути все немає сил,
Про мрії серце не забуде -
Лише про це його просив.
16.05.2012
м. Харків
Свидетельство о публикации №120030809932