Колись було в селі душевно,
Та люди чемні та прості,
Хати біленькі,як лебідки,
Та була радість у житті
Дрімали верби над ставками,
Річки в зеленій осоці,
Качки,лелеки,та зозулі,
Червоні квіти у руці
Вода прозора та холодна,
Солодка...наче на меду,
І гонять хлопці та дівчата,
Із пасовиська череду
Вечірняя зоря палає,
Та місяць в небі проплива,
Десь соловейко на калині,
Закоханим пісні співа
У полі золота пшениця,
Вже червоніє полуниця,
А сіно скошене духмяне,
В зелених копнах уже в*яне
В будинках світло не палили,
Під зорями лягали спати,
Тепер седо не зачарує,
Та треба край батьківський знати
28.02.2020 года
Було в селе душевно
© Copyright: Александр Захаренко 3, 2020
Свидетельство о публикации №120030708480
Свидетельство о публикации №120030708480
Рецензии