Вечер, тихо в доме, темень... Ирина Боговина

Ирина Боговина
Вечір, тихо, темно в хаті...
http://www.stihi.ru/2020/03/04/7784
------------------------------------------

         ***
Вечір, тихо, темно в хаті,
На душі якась відлига,
Бродять тіні волохаті
Від лапатого горіха...
Темно, світло не вмикаю,
Тиша дивна навкруги,
Лиш годинник відбиває
Час ритмічно, мов кроки...
За вікном а ні машини,
Тиша, аж в вухах дзвенить,
Одинока, мов билина,
Старість десь підкралась, спить...
Як то далі воно буде,
Остогидла вкрай війна,
Вже ж набідкалися люди,
А їй краю ще й нема...
Землю разом сколихнуло,
Серце аж зателіпалось,
Ба, Донбас ще не забули,
Знов поганці обізвались...
З краю в край земля здригалась,
У конвульсіях стогнала,
Діти плакали десь чулось,
Ніч спокійна знов пропала...
Темна тиша диха в хаті,
Стогне вітер наче стиха,
Бродять тіні волохаті
Від старенького горіха...

**********************************


***
Вечер, тихо в доме, темень,
Оттепель в душе, как веха,
Спят взлохмаченные  тени...
Лапчатые... От ореха...

Темень, свет я не включаю,
Тишина вокруг... - Тик-так,-
Лишь часы не замолкают,
Выверяя каждый шаг...

За окном нет ни машины,
Тишина в ушах звенит,
Одинока, как былина,
Старость где-то рядом спит...

Как же дальше с нами будет,
Надоела так война,
Настрадались вволю люди,
А ей края нет – беда!..

Землю всколыхнуло сразу
Так,  что сердце встрепенулось,
Не оставили Донбасса,
Вновь поганые проснулись...

Вся земля моя дрожала
И в конвульсиях стонала,
Дети плакали в подвалах,
Ночь  спокойная пропала...

Тихо в доме, дышит темень,
Слабо стонет ветра эхо,
Спят взлохмаченные тени
Престарелого ореха...