Так соромно сьогодн за життя
Те саме, що лишається навколо
Чому так сталось, чому таке буття,
Ми знов заходимо на звичне коло.
Пустопорожньо, безлад, сором, жах,
Не можна втратити там, де нема втрачати.
Здається, справи нині трохи швах
І чиї вуха з цього сорому стрічають.
Не можна бути з соромом таким
І не для того сотня нам небесна.
Сантьяго-Чилі і площа, що Таксим,
Там люди гинули і сталось то не чесно...
Нові ілюзії, а соромно мені,
За недолугість, чванство та позерство.
Вклоняюсь я героям до землі
І зневажаю тих, хто робить скотство.
Свидетельство о публикации №120030605255