Ніч вислизнула кішкою
Крадучись,
Легенько, тихо, непомітно.
Сонце ледь-ледь з'явилось
Із-за хмари
І заяснів світанком новий
Ранок.
І з кави чорної смачної
День починає свій танок,
А ранок пахне ще тобою
І все пливе само собою.
Твоя сорочка до вподоби
Моїм плечам, моїм рукам,
І я тобі теж до вподоби
Як кава чорна на вустах.
А ніч як кішка вислизає
Згорнулася в пухкий клубок
І ласки в темноті чекає.
Та вже до зір їй спати строк.
Ранок
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2020
Свидетельство о публикации №120030504454
Свидетельство о публикации №120030504454
Рецензии