Неказкове кохання - синиця у жмені,
дозрівають поспішно кислиці зелені,
неказкового щастя тремтлива струна
обірвалася вмить, і затихла луна.
А весна за вікном розливає блакить,
і бушує у венах, в серцях струменить,
рвучко двері відкриє і без засторог
напуває нектаром п'янких перемог!
Та спіткнулося раптом перо у Творця,
березневе похмілля дійшло до кінця,
неказкове кохання розм'якло, мов віск,
Афродіту здолав злий дракон Василіск!
А весна за вікном розливає тепло
й ніжно світ розімлілий цілує в чоло,
і гойдає у хмарах невиспілий плід -
неказкового щастя загублений слід.
Колихалися трави на грудях землі,
тільки ми загубилися в сірій імлі,
а весна за вікном розливає тепло,
тільки нас у весні цій уже не було.
05.03.2020
Неказкове кохання
© Copyright: Таисия Цыбульская, 2020
Свидетельство о публикации №120030501957
Свидетельство о публикации №120030501957
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
