настоящее-1

Хума Пабидим
мамо, вранішня зоря...
просинається земля...
і зозуленька кує —
тобі рокчків додає.
моя люба. сиве сонечко моє.

я від вас колись пішла...
стежка долі завела
у далекії краї —
там лелеки не спілкуються з людьми...
я благаю, мене звідти забери...

зорі падають в садок
серед твоїх квіточок...
там співають солов'ї
і злітаються на рученьки твої...
моя неньо, відведи мене туди...


© Copyright: Хума Пабидим, 2020
Свидетельство о публикации №120022808702
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Хума Пабидим
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Хума Пабидим