Я так радію, Сонечку, тобі,
Відкрила очі, нумо усміхатись,
Ти так близенько, бо ж ношу в собі…
Яке це щастя в тебе закохатись!
Так несподівано в осінній день...
Саме весняне, сильне і азартне!
Серденько відгукнулося: - Дзелень…
Кохатися, любитися придатне!
Так зголодніло, змерзлося одне,
То ж протягнуло рученьки до нього.
Нехай усе тяжке й гірке мине,
Нехай пізнає щастя не земного,
А в ньому будуть очі не в журбі,
Відійдуть від серденька плачу звуки.
Я так радію, Сонечку, тобі,
Скінчаться неодмінно всі розлуки!
28.02.2020
Серденько вiдгукнулося
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2020
Свидетельство о публикации №120022807027
Свидетельство о публикации №120022807027
Рецензии