Акровiрш Розлука зi збiрки Щоденник Казанови

Світанок стиха будить новий день.
В його звучанні - всі чесноти літа:
І жайвора улюблених пісень,
Та ароматів вишуканих квітів...
Лише тобі дарую цю красу!
А, коли хочеш, ще й сплету віночок.
Нагідку заплету в твою косу,
А потім відведу у свій садочок...

- То... що ж мовчиш? Чому ж така сумна?
А, може, щось не так у тебе вдома?..
Але ж я - поруч, зіронько яснА,
Немов не спала, погляд - тиха втома.
- Давай облишимо усе, що поміж нас.
Ридає серце - приховати годі...
І ти пробач, бо так кохав весь час,
Й не стала твоя вірність у пригоді...


Рецензии
Андрію, дуже гарно, талановито, чудовий вірш!
З повагою, Ірина.

Ира Ирина Каменская   08.07.2020 19:27     Заявить о нарушении
Приємно вражений. Якщо цікаво, запрошую знову завітати в гості "на вогник". Буду вдячний за висловлену думку у відгуках, чи коментарях.

З повагою до очевидного таланту
просто А.К.

Андрей Королёв 7   08.07.2020 19:35   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.