Без права на каханне

https://youtu.be/r9_ndA6iNkM?si=3QE8WsVYyRJBd9Ta

З вершаў Л.Гараган.


Здаецца сее хмара дождж праз сіта
Вясёлка колеры свае снуе ...
Не склалася жыццё маё ў сюіту,
Хоць і кахаю, але цяжка мне.

А вецер мне імя тваё шапоча.
Схаваўся між кустамі ў туманЕ.
Ня дрэмлюць хвалі, з імі месяц хоча
Чытаць ўсё тое, што насніцца мне.

Якія ночы, словы, мілаванне
І ўзлёты да Нябёс, здаецца ў рай!
Кахаю я, без права на каханне.
А сэрцу не накажаш:"Ні кахай!"

Ўдваіх з табою нам ні быць ніколі,
Чужога шчасця не парушу плынь.
Ні стану на шляху тваёй я долі
Адбіткам ненапісаных карцін.

Ні маю права на сваё каханне
Скажу сабе:"Любоў мая, бывай,
Прабач мяне за цяжкае расстанне",
А сэрцу не накажаш:" Ні кахай!"

                                          26.02.2020 г.

Просіює хмарина дощ крізь сито,
Веселка кольори свої снує…
Не склалося життя моє в сюїту,
Бо я кохаю те, що не моє.

А вітер лиш твоє ім’я шепоче.
Сховався круторогий у човні.
Хлюпочуть хвилі, і зірки пророчі
Читають, що наснилося мені -

Шалені ночі, пристрасть і страждання,
І злети до небес в блаженний рай…
Кохаю я без права на кохання.
Та серцю не накажеш – не кохай!

З тобою вдвох не будемо ніколи,
Чужого щастя не порушу плин.
Не стану на шляху твоєї долі
Відлунням ненаписаних картин.

Не маю права я тебе кохати,
Скажу собі – Любове, прощавай!
Душевні рани буду знов латати…
Та серцю не накажеш – не кохай!

   Л.Гараган                                       29.01.2019 р