Шоста ос1нь

   Вже шоста осінь, МАМОЧКО, без Вас...
   А ми живем, у Бога милість просим.
   На цвинтар ми до Вас ідем,
   Вже шосту осінь.

   А літечко, так швидко проліта,
   Як Ваші неспокійніі літа,
   Що лагідно ступали на покоси...
   Ідем шляхом прокуреним життя,
   Вже шосту осінь.

   Вже й хата наша Вас не вигляда,
   Стомилася, зітхаючи дверима...
   Вбирається в літа оці сестра,
   Клопочеться в догін за ними.

   Вже шоста осінь, МАМОЧКО, без Вас,
   А наче - Вічність! Вже шоста осінь...
   Не зримо пролітає час,
   Всідається відвічність на погості.

...Вже шоста осінь... Шоста осінь.

       с. Сорокотяги, Украіна
   


Рецензии
"Вже шоста осінь"- чудове Ваше творіння, нехай світла пам'ять Вашій ненці, будьте здорові і натхненні в житті!

Светлана Остров   26.02.2020 08:13     Заявить о нарушении
І Ви, Світлано, кріпіться! І хай буде земля пухом Вашому Братикові і
Царство Небесне! Амінь.
Дякую.

Екатерина Гнатенко   26.02.2020 16:31   Заявить о нарушении