Як сумно, Родина все менша...
Все меншає...
Немає Батьків і тіток,
Але почуття не дешевшає,
Горить ними згадок сніпок.
Сніпок колосистий,
Товстенький -
Отут ось Баби,
Тут - Діди!
Дядьки і Тітки голосненькі
Стоять у міцноі ГРЯДИ .
Щось кажуть всім нам
І сміються,
Співають, як завше, в свята.
І з часом - СВЯТИМИ здаються,
Як в небі звізда золота!!!
І з часом - рідніші, дорожчі...
І кажуть: За руки держіть
Наш рід в вишиваній сорочці,
Його бережіть!
Бережіть!!!
18.03.2017 року
с. Сорокотяги
Украіна.
Свидетельство о публикации №120022601958
Так та й досі, велике людське товаристство, ні не кохання, дружба боронить і тримає нас, які лишилися, тут на землі. А вірші...вони мене живою тримають, це я так думаю, Слово пам'яті. Пишіть.
З теплом і найкращими побажаннями, Світлана Острів.
Светлана Остров 26.02.2020 08:32 Заявить о нарушении
міцного здоров"я і всіх Благ!
З повагою Катя.
Екатерина Гнатенко 26.02.2020 16:25 Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2020/03/17/7214
МазЕпа предатель Украины и России!! 8 частЪ - поэмы, 30.03.2020 20:18
http://www.stihi.ru/2020/03/30/8732
Серж Фико 01.07.2020 07:50 Заявить о нарушении