Батькова сорочка
В коморі, вишита лежить.
Хоч потемніла чорна строчка,
Червоній жить і жить, і жить!
Взяла сорочку, розгорнула -
Злетіли Батькові літа!!!
Я іх до серця пригорнула,
Як Батько вишивку, в свята.
Були роки - такі голодні!
Ти плакав - Батьків сирота...
Беру сорочку я сьогодні,
Читаю ті важкі літа.
Була війна, були руіни,
Ви - переможці молоді!
Ви рани гоіли краіни
І забувалися в труді!!!
А у свята, діставши з скрині,
Сорочку ніжну надівав
І обіймав свою дівчину,
І про кохання ій співав.
...У скрині батькова сорочка,
Як спомин юних, ясних днів...
По ній читаю давні строчки -
Щоб внук колись іі надів.
16.03.2016 року.
село Сорокотяги
Украіна
Свидетельство о публикации №120022601876