Де цвіте деревій,
Там, де дички ростуть,
Моі роки з-під вій,
Небесами пливуть.
І малина така! -
Солодка смакота...
Там, де пасіки рій -
Моі роки з-під вій.
Моі роки летять
Та уже не звенять!
Моі друзі ідуть
В Вічність - іх не
Піднять!!!.
Моі щирі думки,
Моі теплі слова -
Ви, онуки моі!
Ваші чудні дива!!!
...Я така не своя
І ти, мій краю,
Не мій...
Лиш цвіте деревій...
Лиш цвіте деревій...
20.03.2016 року.
село Сорокотяги.
Де цв1те дерев1й
© Copyright: Екатерина Гнатенко, 2020
Свидетельство о публикации №120022601606
Свидетельство о публикации №120022601606
Рецензии