Виходили Мама з туману...

       О, Боже, наснилося рано
       В тривожному, радіснім сні -
       Виходили Мама з туману,
       Рукою махали мені.

       А соняхи лагідно клали
       На плечі голівки своі,
       І промені сонця зіткали
       Найкращу усмішку іі.

       Півні голосисто кричали
       І заспаний ранок проснувсь,
       І Батько, пішов поруч Мами,
       Поніс на плечах він косу.

       Пішла Мама швидко житами
       І глечик з водою несла,
       А Батько, вправлявся з жнивами...
       Яка ж я щаслива була!!!

       Я кинулась, здрастуй, Матусю!
       Обійняти хотіла іі,
       Туман іі постать враз заслав,
       Розвіяв надіі моі.

       І там вони все у роботі,
       І там вони все у трудах -
       Все сіють, збирають, молотять,
       З усмішкою все на вустах.

       О, Боже, наснилося диво! -
       В тривожному, радіснім сні...
       Приходили Мама щасливі,
       Рукою махали мені...

            25.02.2020 року
               м. Орел


Рецензии
Катя, дуже цикавi цii вiрши.
Память нам жить и любить помогает. Хорошее Ваше стихотворение. Мне понравилось.
Здоровья Вам, хорошего настроения и много хороших стихов.
С уважением и теплом душевным, Виктор.

Виктор Колпаков   17.02.2022 20:55     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.