Виходили Мама з туману...
В тривожному, радіснім сні -
Виходили Мама з туману,
Рукою махали мені.
А соняхи лагідно клали
На плечі голівки своі,
І промені сонця зіткали
Найкращу усмішку іі.
Півні голосисто кричали
І заспаний ранок проснувсь,
І Батько, пішов поруч Мами,
Поніс на плечах він косу.
Пішла Мама швидко житами
І глечик з водою несла,
А Батько, вправлявся з жнивами...
Яка ж я щаслива була!!!
Я кинулась, здрастуй, Матусю!
Обійняти хотіла іі,
Туман іі постать враз заслав,
Розвіяв надіі моі.
І там вони все у роботі,
І там вони все у трудах -
Все сіють, збирають, молотять,
З усмішкою все на вустах.
О, Боже, наснилося диво! -
В тривожному, радіснім сні...
Приходили Мама щасливі,
Рукою махали мені...
25.02.2020 року
м. Орел
Свидетельство о публикации №120022509505
Память нам жить и любить помогает. Хорошее Ваше стихотворение. Мне понравилось.
Здоровья Вам, хорошего настроения и много хороших стихов.
С уважением и теплом душевным, Виктор.
Виктор Колпаков 17.02.2022 20:55 Заявить о нарушении