Вітром силенним хизується лютий.
Гойдалки-віти зриваються в небо
Сіре, до білого снігу прикуте.
Обрій зіткнувся з забіленим степом.
Знову вночі дощ періщив зі снігом,
Вранці струмки переповнені б’ються.
Тепла зима… і млинець – оберегом,
Сонцем, що б’є недолугого куця.
Хай не дратує нас лютонько куций,
Вже на порозі весна синьоока.
І горобці на березі сміються.
Може і я не така одинока?
Лютый ветер укр
© Copyright: Наталья Гриненко-Артеми, 2020
Свидетельство о публикации №120022504034
Свидетельство о публикации №120022504034
Рецензии