Возраст Г. Кольцова в переводе В. Бусова
стихотворения Георгия Кольцова
«Возраст»
ВІК
Хода ще моя не сутула,
І навіть рука ще міцна,
І мрія мене не минула,
Збувається доки вона.
Але біля Пушкіна в бронзі,
Напевно, мудріше стаю.
Та скільки тих днів по дорозі
Життєвій я з часом пройду?..
Загравою дні ці палали
І падали тінню до ніг.
Було у житті їх чимало,
Згоріли, проте, у вогні.
І знов я звертаюсь до себе
Неначе останній це рік.
Тому поспішати вже треба -
Нагадує Пушкіна вік.
Георгий Кольцов
ВОЗРАСТ
Ещё походка не сутулая,
Ещё крепка моя рука.
И всё, что было мной задумано,
Ещё сбывается пока.
Но возле памятника Пушкину
Как бы становишься мудрей
И понимаешь,
Что отпущено
Тебе не так уж много дней.
Они, пылая ярким заревом,
Как тени, падали к ногам.
Но кто из нас не разбазаривал
Тех самых дней по пустякам?
Я вновь задумаюсь испуганно,
К закату жизнь подходит вся.
И мне напомнит возраст пушкинский,
Что не спешить уже нельзя.
Свидетельство о публикации №120022402816