Кохання

   Поема-стиснена форма


                Божій Матері, начальниці всіх
                християнських мистців
                з любов’ю присвячується


1

О неревнителі високонеба
й синяви!
О неревнителі високонеба —
й синяви!!
І яка сила нас тримає —
високо в бескиді літаєм!
і стрімко слава опадає —
на ви!

Яка в них якість щастя! —
в майже святостані!
де вихват світла
не із голови!!


Вони в коханні!! —
а чи ви
в нірвані?
 О, голо — ви!
униз втікаючії по вулкані! —
де серцем з Богом
у коханні! —
а стрімко слава опадає —
на ви!


Лови!!


2

Палає серце —
тож палає!!!
І попелом —
що посипаю?
Літа,
літа,
літа!
Ось — все, що
в серці догоряє.


Літай,
серце! літай!
Або серцем —
відкутість,
або — бажання у кута!
Тому
перстай, слово,
перстай...
свідкуй присутність
та й відкуй! —
присутнє.


О! — біла суть є.
І вона проста.

 
3

О неревнителі високонеба
й синяви!
О неревнителі високонеба —
й синяви!
Ви нидієте — в татар стані,
і в Азії гниєте...
І кохані —
скидають вихват світла
не із голови!


О випадково
недоречні ви!..
Лови славу, кучум,
лови!
Київська Русь —
звідки пішли
одного разу ви!


І яка якість щастя —
в майже святостані...


І ви останні.

В коханні...

19.08.2015, свято Преображення,
після Літургії