***
Біля гаю на річеньці
Була кладочка-місток,
Де збирались на гойдалки
Молоді під вечірок.
Сміх юрби лунав до ранку,
Там співали в ясну ніч,
Зустрічали так веснянку
Та й вели кохану річ.
Вже немає там місточка
Жаль, журба...Лиш спогад є,
У якому та кладочка.
Вона й досі серце рве.
Де ж ти, кладочка¬-місточок,
Як знайти тебе мені,
Щоби спів твій, як струмочок,
Не рвав душу по весні.
А вона вже йде до річки,
Гай схвильований тремтить,
Місяць світить в ніч доріжки,
Зайшов спокій у цю мить.
Стало серцю так спокійно,
Не бентежиться душа.
Лише спогад мій замрійний
У цей вірш зібрав слова.
Всі вони про наш місточок,
Сільську кладочку річну,
Та й про перший пелюсточок,
Що побачив цю весну.
3.03.2012
Кладочка
© Copyright: Виктор Плут, 2020
Свидетельство о публикации №120022100534
Свидетельство о публикации №120022100534
Рецензии