Без сивини прожити вже не вдасться.
Не вдасться вже – усе в житті було:
було і щастя, і було не щастя,
і – як там кажуть? – скроні замело.
Не знаю... Замело... Припорошило...
А може, Бог обрав палітру цю...
У сивині – та особлива сила,
що впевненості додає лицю.
Я так пишаюсь ніжністю твоєю,
та тиснуть скроні досвіду сліди...
А ти не бачиш сивини моєї –
ти тільки в очі дивишся завжди...
Без сивини прожити вже не вдасться
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120022006798
Свидетельство о публикации №120022006798
Рецензии