Вечiр - господар.
Ходить Вечір бородатий,
Вбрався у сіряк мохнатий,
Обіймає всіх за плечі,
І веде цікаві речі
З лісом, полем, озерцем,
Щось шепочуть з вітерцем.
Дітям каже: - " Треба в ліжко"
І колише ніжно-ніжно...
З неба прожене всі зморшки,
Місяцю помиє рожки,
Щоб світився веселенько,
Десь примоститься зручненько,
Як закінчить всю роботу,
І чекатиме дрімоту.
А прийде бабуся Ніч,
Скаже їй:- "Залазь на піч!"
Ходит Вечер бородатый.
Он одет в зипун мохнатый.
Обнимает всех за плечи
И ведёт при этом речи
С лесом. полем.озерком,
Поболтает с ветерком.
Детям скажет: "Марш в кровать,-
Укачает, - надо спать!"
В небе подметёт дорожки,
Месяцу помоет рожки,
Чтоб светился веселей,
Разместившись средь аллей.
Как закончит он работу
И опустится в дремоту.
Ночь придёт, пред тем как лечь,
Скажет: "Бабка, лезь на печь!"
Вечер - хозяин. Валентина Козачук. с украинского
© Copyright: Иосиф Бобровицкий, 2020
Свидетельство о публикации №120021705202
Свидетельство о публикации №120021705202
Рецензии