Казав колись мені мій тато:
"Не будь такою,як усі!
В твоїй душі добра багато,
Тож ти його у світ неси!"
А я мала,не розуміла:
Як так ділитись з усіма?
Адже нічого ще не вміла,
Й грошей у мене ще нема.
Роки летять та все змінилось.
Слова ті дзвоном у душі.
За них я б татові вклонилась,
Але ....бракує слів мені.
Давно татусь вже у могилі,
Уклін свій нікому віддати.
Я зараз тільки розумію,
Що він хотів тоді сказати.
Добро - не гроші,не майно,
Його творити кожен вміє.
Ми всі в душі з ним живемо,
Та мало хто це розуміє
Тетяна Мішина
ТАТО
© Copyright: Танюша Мишина, 2020
Свидетельство о публикации №120021606908
Свидетельство о публикации №120021606908
Рецензии