Патриотическая элегия...

ПАТРИОТИЧЕСКАЯ ЭЛЕГИЯ (стихотворный перевод: Дмитрий Артис)

И ты не знал, что возвратясь домой,
увидишь свет, как отблеск ножевой,
над горизонтом царствуют вершины.
В жилищах и церквушках новодел,
инжир в оранжереях поредел,
но в офисах – лубочные картины.

Здесь рокотом Бронецкая вода
и крошится небесная слюда,
и солнце осыпает золотыми.
Не собиралось племя или род,
названия всех лиственных пород
лесничий произносит на латыни.

Всё деялось на триста лет вперёд,
как будто квадрокоптера полёт
по-над полуразрушенным сараем,
равнина зарастала ковылём,
но это всё равно твой отчий дом,
хоть называй Эдемом или раем.
_____________

ПАТРІОТИЧНА ЕЛЕГІЯ (стихотворение на украинском: Петро Мидянка)

І ти не знав, що вернешся в місця,
Де сяє гостре лезо  від різця.
На овиді золочені вершини.
Нові будинки і нові церкви,
Оранжерейне листячко смокви
Та в канцеларні лубочні картини.

Пливла Бронецька  гомінка вода
І піднебесна сипалась слюда
І пробивалось сонце в кожну шпарку.
Тут не зійшлися клани ані рід.
Латинські назви листяних порід-
Із уст лісничого у світлотінях парку.

Все діялося в гомоні століть,
Неначе квадрокоптера політ
Понад гобаті вулички й сараї.
Бо то була таки твоя земля_
Оті воскові в чагарях поля.
Не розумівся: ти в Едемі,в раї?