Олимпиев...

ОЛИМПИЕВ (стихотворный перевод: Дмитрий Артис)

Сдавал экзамен, был похож на пса.
Задачки траекториями пули
меня в часы минувшие вернули…
Я целил не в людей, а в небеса!

Хотелось избежать мне огневой
той подготовки, грохнуть офицера.
Ходил он как сердитая пантера,
забыв о схватке на передовой.

Беда, что пули и поныне свищут,
хоть офицер давно уж на кладбище,
совковой жизни гордый отставник.

Огнетушитель на щитке, что воин
в червонных латах, выставлен конвоем,
который вечным призраком возник.
_____

ОЛІМПІЄВ (стихотворение на украинском языке: Петро Мидянка)

Сидів на іспиті з очима,як у пса,
Задача з траєкторією кулі
Мене вернула у часи минулі…
Вціляв набій не в тіло ¬ в небеса!

Хотілось розстріляти вогневу
Цю підготову й того офіцера.
Весь час ходив сердитий,як пантера,
Забув фронти,бої й передову.

Біда,що кулі і понині свищуть,
Хоч він розліг уже на кладовищі,
Яко совковий гордий відставник.

І вогнегасник на щитку,і зброя ¬
Ще воякаа,червоного конвоя,
Котрий,як вічний привид,ще не зник…