Димеш...

ДИМЕШ (перевод с украинского: Дмитрий Артис)

Немеет скрипка и затих рояль,
стада на злачных пажитях пасутся.
Из Марамороша направился в Ардял
родимый дровосек юнцом безусым.

Вязанки дров лежат. Полешек хоровод.
На дерево секиры не поднимешь.
Из нынешних никто так не рискнёт,
лишь я один хочу уехать в Димеш,

где сушится табак односельчан,
где по камням шаги твои звенели,
чернел сатин гробов заробитчан
и шли на нерест косяки форели.
_____

ДІМЕШ (стихотворение на украинском языке: Петро Мидянка)

Німує скрипка і затих рояль,
Лише отари подались на пашу.
Ти з Марамороша поїхав на Ардял
Ще молодий,мій рідний бутиняшу.

Січки в дров»яниках.Цілі ряди полін.
Строї смерек,сокиру не піднімеш.
Але нікому з прийшлих поколінь,
Лише мені захочеться у Дімеш.

Де ще дешевий сушиться тютюн,
Де ще каміння тямить твої кроки.
Чорний сатин заробітчанських трун…
Жива форельна плине у потоки…