Летели дни Укр
І в них лишались поцілунки,
обійми, сльози, подарунки.
Свята, печалі... і подруги..
І просто люди, що зустрілись,
не глянувши навіть у очі -
пройшли... А може то пророчі
були ті дні? А може й ночі,
що в них не з тим, не з тою мліли?
Летіли дні. Щоденно. Чинно.
Недовго марились одні,
а інші - довго... Навіть в сни
приходили із далини,
й приймали сонного в гостину.
Летіли дні. Минали ночі.
Шалені, ніжні, чи сумні -
вони зникали у вікні
з ранковим сонцем. І мені
то бачилось неначе злочин.
Ось був цей день. І вже нема!
І вже нічого не змінити.
Не випросити. Не вмолити.
І спогадів ще свіжі квіти
покриє вічності зима...
летіли дні... минали ночі...
23 січня 2020
Свидетельство о публикации №120021506101