Мого кохання білий човен
Пливе скрізь роки вдалечінь.
Де місяць, помаранчу повен,-
Володар досвіду томлінь.
Де нам шепочуть різнотрави,
Медовим пахнуть пелюстки,
Там, де буваєш завжди правим,
Де не зростають колючки...
Де душі наші, повні світла,
Готові друзів обійняти,
Дивися! Ще одна розквітла,
Щоб гідно з Богом розмовляти.
Щоб гiдно з Богом розмовляти
© Copyright: Тамара Ненчина, 2020
Свидетельство о публикации №120021502767
Свидетельство о публикации №120021502767
Рецензии