Ну й що, що у кармані пусто,
Ну й що, що не у джипі плачеш.
Що їздиш на велосипеді,
А плакати, скажу , на ньому
Навіть краще.
Станеш у полі серед квіток
І плач , ридай, не хто не чує...
Лиш Бог, та Ангел все побачать.
А вітер сльози витре ніжно,
А сонце усміхнеться, і травами
Пахкими весь світ до твоїх ніг
Вкладеться...
І що, що ти не у роскошах,
І не тобі жіноче щастя...
Не вір оманливим речам,
Відчуй , - Ось тут все справжнє..
Всміхнися і ковтни образи, Він знає
Все , що треба бачить...
І сльози твої не даремні,
Усе пройде, поплач , віддячать.
Ну й що...
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2020
Свидетельство о публикации №120021309885
Свидетельство о публикации №120021309885
Рецензии
Ой, все вірно! Все так і є - не в матеріальних статках полягає щастя людини, а в гармоніїї з усім тим прекрасним, що створив Господь...
Светлана Шакула 28.02.2020 11:11 • Заявить о нарушении
Светлана Шакула 28.02.2020 11:11 • Заявить о нарушении