Коли згадую маму, добру, ніжну і милу,
Зразу сльози в очах і так серце щемить...
Свою доню ти, мамо, як могла, так ростила
Та ти дуже втомилась і пішла відпочить.
Приспів:
Пролітають роки, як ті сиві тумани,
Смуток, мовби той камінь, на душі все лежить,
Та я вірю, Господь наш, буде завжди із нами
І ми скоро будемо в небесах разом жить !
2
А мене ти, матусю, на руках приносила,
У Святий Божий дім, перед Боже лице
І не раз говорила: "Лиш в Христі наша сила"
Я тепер тобі, мамо, дуже вдячна за це !
3
Пам"ятаю твої я ніжні, лагідні руки,
А усмішка твоя, наче сонце сія !
І часу так багато вже пройшло від розлуки,
Та не можу забути тебе, рідна моя !
13.02.2020.
128. Коли згадую маму...
© Copyright: Ганна Горбатюк, 2020
Свидетельство о публикации №120021305038
Свидетельство о публикации №120021305038
Рецензии